Криминологические аспекты противодействия интернет-преступности в сфере авторского права и смежных прав

Тези присвячені кримінологічним аспектам протидії Інтернет-злочинності у сфері авторського права і суміжних прав. Особлива увага приділена позиціям України на міжнародній арені захисту авторських прав. На основі аналізу складових елементів веб-сайту надано рекомендації щодо протидії порушенням авторського права.
Тезисы посвящены криминологическим аспектам противодействия Интернет-преступности в сфере авторского права и смежных прав. Особенное внимание уделено позициям Украины на международной арене защиты авторских прав. На основании составляющих элементов вэб-сайта предоставлены рекомендации касательно противодействия нарушениям авторского права.

Theses are devoted to criminological aspects of countering to Internet-crime of copyright and related rights. Particular attention is paid to the position of Ukraine at the international arena of copyright protection. On the basis of the constituent elements of a web-site the recommendations on combating copyright infringement are given.

Ключові слова: інтернет-злочинність; протидія злочинності, авторське право, інтелектуальна власність, контент.

Інтернет-злочинність — це сукупність передбачених законом умисних злочинів, що мають об’єктом посягання різні суспільні відносини (зокрема у сферах господарської діяльності, обігу наркотичних засобів, торгівлі людьми, інтелектуальної власності та ін.) та спрямовані на задоволення інтересів суб’єкта злочину, які вчиняються за допомогою мережі Internet.

Під протидією злочинності зазвичай розуміють цілеспрямований вплив на криміногенні фактори з метою їхнього усунення, послаблення або нейтралізації, метою якої є забезпечення комплексного впливу на її детермінанти задля запобігання її самодетермінації[1, С. 189].

Предметом дослідження є та частина Інтернет-злочинності об’єктом посягання якої є суспільні відносини у сфері авторського права і суміжних прав. Так Україна, як і Росія є лідером в окремих видах Інтернет-злочинності, таких як порушення авторських і суміжних прав, спам, розповсюдження порнографії[2, C. 28].

Порушення авторських прав за допомогою Інтернет несе в собі велику потенційну небезпеку, тому що піратські копії твору можуть розповсюджуватись на необмежене коло осіб у всьому світі. За допомогою мережі Internet злочинці розповсюджують авторський продукт анонімно, чим значно ускладнюють притягнення їх до відповідальності. Порушення авторського права і суміжних прав, вчинених за допомогою мережі Internet перевищує 50 % від їх загальної кількості[2, C. 70].

7 лютого 2013 року Міжнародний альянс інтелектуальної власності рекомендував Торговій палаті США віднести Україну до зарубіжних країн пріоритетного спостереження та негайно призупинити надання нашій країні пільг, передбачених Генеральною системою преференцій[3]. У Звіті Торгового представника США щодо «Списку 301», опублікованому у квітні 2012 року, Україну було віднесено до списку особливого пріоритету через «мінімальний прогрес» та «кроки у зворотному напрямку» у сфері захисту прав інтелектуальної власності[4].

Види порушень авторського права в мережі Internet розрізняються в тому числі в залежності від виду твору. Веб-сайт складний об’єкт інтелектуальної власності, що може одночасно мати різні режими правової охорони. Практично кожен з елементів веб-сайту може також охоронятися окремо від нього.

В залежності від того, чи є ознаки оригінальної творчості у назві домену, вона може підпадати під ознаки об’єкту авторського права чи ні. Наприклад, домен http://intelegis.ua/ окрім технічної частини http:// — HyperText Transfer Protocol та частини .ua — домен верхнього рівня, містить слово intelegis, що утворене шляхом складання двох слів — першої частини англійського слова «Intellect», що перекладається, як «інтелект» та англійського слова «(а)egis», що перекладається, як «егіда», «захист». Слово intelegis є результатом творчої роботи спеціалістів з неймінгу, воно містить ознаки творчості та є оригінальним, а тому підпадає під авторсько-правову охорону.

Favicon (фавікон) — маленька картинка, що міститься на вкладці ліворуч від назви сторінки. Якщо така картинка оригінальна та містить ознаки творчості, як на веб-сайті http://intelegis.ua/ у якості фавікону якого використано логотип фірми, він також охороняється авторським правом.
Головна сторінка веб-сайту, яка, як правило, на сучасних комерційних сайтах є продовженням фірмового стилю компанії, а тому зазвичай містить логотип, фірмове найменування, фірмові кольори, шрифти, інші елементи фірмового стилю, кожен з яких за умови наявності ознак творчості та оригінальності може вважатися самостійним твором.

Загальний вигляд сторінки, що враховує її головні графічні елементи, кольори, функціонал та зручність для користування утворює дизайн сайту в цілому, що також є об’єктом авторського права. Значного поширення набуло незаконне використання дизайну сторінки, який іноді адаптують, а іноді змінюють лише логотип і контактні дані[5].

Найчастіше сьогодні у якості програмної частини веб-сайту використовуються вже готова сontent management system — інформаційна система або комп’ютерна програма для забезпечення та організації спільного процесу створення, редагування та управління контентом.

Перераховані вище елементи веб-сайту несправедливо рідко розглядаються як об’єкти авторського права. В залежності від виду, рівня, призначення веб-сайту та його окремих сторінок він може містити дуже різноманітний контент. Однак, найчастіше зустрічається: текст — весь текст сайту, що призначений для сприйняття людиною, включаючи контакти, гіперпосилання та title; зображення — фотографії, малюнки, креслення, мапи, ілюстрації, іконки та ін.; аудіо та відео файли — найчастіше це музика та фільми, які можна завантажити на жорсткий диск комп’ютера; флеш — рекламні банери, анімація, ігри, онлайн програвання аудіо та відео файлів. Таким чином, навіть невеликий сайт, що має лише кілька сторінок, може містити велику кількість відносно самостійних об’єктів авторського права.

Більшість авторів наукових публікацій, присвячених порушенням авторських прав, повністю поділяють занепокоєння світової спільноти, що в першу чергу стосуються комп’ютерних програм, фільмів, музики. Однак, незважаючи на й справді значну кількість подібних порушень, буде не справедливо приділяти всю увагу лише цим об’єктам авторського права.

Цікавою з цього приводу є думка одного з найвідоміших адвокатів Китаю Фан Ганга: «Немає нічого дивного у тому, що відстала країна, що розвивається та виконує роль «наздогнаняючої», навчаючись у розвинених країн світу, розглядає копіювання їх інтелектуальних досягнень майже як право людини. Саме тому питання інтелектуальної власності взагалі та авторських прав зокрема у більшості країни, що розвиваються розглядаються як міжнародні питання, а не як питання внутрішньої політики». Тобто, те що представляє загрозу світовій економіці, не є внутрішньою проблемою окремої країни[6].

Сучасний Internet особливо в разі його комерційного використання дуже залежить від пошукових систем. В Україні найбільш розповсюдженими є Google та Yandex. Веб-сайти які не користуються популярністю в цих пошукових системах мають приблизно таку ж цінність, як і ті, що взагалі ніколи не викладалися в Internet. Тому їх власники намагаються якомога більше наблизити свої ресурси до імперативних вимог пошукових систем.

Для більшості вітчизняних власників веб-сайтів значно проблемою стало незаконне копіювання їх оригінальних текстів, зображень та інших елементів, у зв’язку з чим їх веб-сайт був запідозрений у плагіаті та виключений з результатів пошуку. Останні роки пошукові системи дуже велику увагу приділяють оригінальності контенту, що міститься на сайті.

Таким чином, порушення авторського права в мережі Internet не зводяться до незаконного розповсюдження музики, відео та програм. Для великої частини вітчизняних власників веб-сатів значно більшою проблемою є порушення їх авторських прав, що впливають на результати пошуку, яким на сьогодні приділяється недостатня увага з боку дослідників. Подібна ситуація призводить до того, що незаконне використання інших видів об’єктів авторського права в мережі Internet залишається поза увагою як правоохоронної системи, так і самих авторів та правоволодарів.

Для протидії незаконному використанню об’єктів авторського права в мережі Internet авторам та право володарям необхідно:
— позначати значимі для них твори попереджувальним маркуванням © та прямо зазначати умови їх правомірного використання;
— використовувати можливості підтвердження авторства, що зараз надаються пошуковими системами;
— реєструвати веб-сайт як об’єкт авторського права;
— застосовувати спеціальні скріпти, що унеможливлюють копіювання текстів.

На державному рівні необхідно:
— підтримувати вітчизняних авторів та правоволодарів в їх спробах охороняти та захищати свої права на всі об’єкти авторського права, не надаючи переваги якимось окремим;
— посилити просвітницьку з боку уповноважених державних органів.

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ:
1. Горішний О.О. Співвідношення механізмів протидії злочинності та кримінально-правового впливу // Форум права. — 2011. — № 2. — С. 189-193.
2. Интернет-преступность: монография / Р.И. Дремлюга. — Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 2008. — 240 с.
3. IIPA Press Release on 2013 Special 301 Submission to USTR, February 7, 2013 [Електронний ресурс] // International Intellectual Property Alliance (IIPA). — Режим доступу: http://www.iipa.com/pdf/2013SPEC301PRESSRELEASE.PDF
4. Special 301 Report April, 2012 // Office of the United States Trade Representative [Електронний ресурс] ― Режим доступу:http://www.ustr.gov/sites/default/files/2012%20Special%20301%20Report_0.pdf
5. Музей клонов [Електронний ресурс] // Студия Артемия Лебедева. — Режим доступу: http://www.artlebedev.ru/everything/clones/
6. Fan Gang. Piracy in China [Електронний ресурс] // Project Syndicate. — Режим доступу: http://www.project-syndicate.org/commentary/piracy-in-china#aUmDdxa6Ur19VV1h.99